Концепція Громадської спілки
«Український інститут нематеріальної культурної спадщини»
ІДЕЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІНСТИТУТУ
Громадська спілка «Український інститут нематеріальної культурної спадщини» – це сучасний національний культурно-освітній та дослідницький простір, створений для збереження, розвитку, цифровізації та міжнародної популяризації живої спадщини України.
Інститут об’єднує носіїв традицій, майстрів, науковців, молодь, ветеранів, громади, музеї, освітні установи та міжнародних партнерів задля формування цілісної системи охорони нематеріальної культурної спадщини України.
Основою діяльності Інституту є принцип:
«Жива спадщина – жива нація».
Нематеріальна культурна спадщина розглядається не як архаїчне минуле, а як:
- джерело національної ідентичності;
- інструмент стійкості суспільства;
- простір міжпоколінної передачі знань;
- основа культурної дипломатії України;
- ресурс розвитку громад і креативної економіки;
- форма психологічного відновлення та соціальної єдності в час війни.
МІСІЯ ІНСТИТУТУ
Зберігати, досліджувати, передавати та популяризувати живу культурну спадщину України через сучасні освітні, цифрові, наукові, туристичні та міжнародні механізми.
ВІЗІЯ
Створення провідного українського та міжнародного центру нематеріальної культурної спадщини, який:
- формує нову модель охорони живої спадщини;
- поєднує традицію та інновації;
- створює сучасний український культурний продукт;
- інтегрує українську культуру у світовий гуманітарний простір;
- забезпечує сталу передачу традицій майбутнім поколінням.
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ
- ОХОРОНА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ НКС
Інститут:
- проводить етнографічні та фольклорні експедиції;
- документує усні традиції, ремесла, обряди та практики;
- формує реєстри елементів НКС;
- створює цифрові паспорти елементів спадщини;
- здійснює науково-експертний супровід номінацій до Національного переліку НКС та списків ЮНЕСКО.
Основні напрями досліджень:
- усні традиції;
- народні ремесла;
- виконавське мистецтво;
- традиційні знання про природу;
- календарна та родинна обрядовість;
- локальні культурні практики громад.
- ЦИФРОВІЗАЦІЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Інститут створює сучасну цифрову екосистему НКС України.
Передбачено:
- електронний архів;
- інтерактивні карти традицій;
- онлайн-реєстри майстрів;
- фото-, аудіо- та відеобази;
- 3D-моделювання об’єктів;
- онлайн-платформу дистанційного навчання;
- цифрові виставки та віртуальні музеї.
Ключова мета:
не допустити втрати живої пам’яті України в умовах війни, глобалізації та демографічних змін.
- ОСВІТА ТА ПЕРЕДАЧА ТРАДИЦІЙ
Інститут формує систему сучасної неформальної освіти у сфері НКС.
Освітня діяльність включає:
- курси;
- майстер-класи;
- етношколи;
- вебінари;
- міжнародні стажування;
- сертифікаційні програми;
- підготовку культурних менеджерів та гідів спадщини.
Особлива увага:
- міжпоколінній передачі знань;
- молодіжним програмам;
- навчанню через практику;
- інтеграції традицій у сучасне життя.
- МІЖНАРОДНА СЕРТИФІКАЦІЯ
Інститут створює систему міжнародної сертифікації майстрів та експертів у сфері НКС.
Напрями сертифікації:
- Traditional Master;
- ICH Trainer;
- ICH Auditor.
Сертифікація базуватиметься на:
- міжнародних стандартах;
- принципах Конвенції ЮНЕСКО;
- експертній оцінці;
- підтвердженні практичного досвіду.
- КУЛЬТУРНИЙ ТА ЖИВИЙ ТУРИЗМ
Інститут розвиває туризм як інструмент збереження спадщини та розвитку громад.
Напрями:
- етнотуризм;
- гастротуризм;
- ремісничий туризм;
- музейні маршрути;
- туризм пам’яті;
- зелений туризм;
- інклюзивний туризм;
- експедиційний туризм;
- культурно-пізнавальні маршрути.
Мета: перетворення локальної спадщини на ресурс економічного та культурного розвитку територій.
- ВЕТЕРАНСЬКИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ НАПРЯМ
Інститут впроваджує програми:
- ремісничої терапії;
- арттерапії;
- соціальної адаптації ветеранів;
- міжпоколінної взаємодії;
- психологічного відновлення через традиційну культуру.
- Основний принцип:
- традиція як простір відновлення людської гідності та внутрішньої опори.
- МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА
Інститут створює сучасне молодіжне середовище навколо спадщини.
Передбачено:
- молодіжні ради;
- волонтерські рухи;
- етнотабори;
- медіалабораторії;
- цифровий контент;
- школи молодих екскурсоводів;
- підготовку культурних амбасадорів України.
- ВИДАВНИЧА ТА МЕДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Інститут:
- видає книги, каталоги, путівники;
- створює документальні фільми;
- формує мультимедійні архіви;
- розвиває онлайн-медіа;
- популяризує українську спадщину через сучасні комунікації.
СТРУКТУРА ІНСТИТУТУ
Основні підрозділи:
- Освітній центр;
- Центр цифровізації спадщини;
- Дослідницькі лабораторії;
- Майстерні ремесел;
- Молодіжний центр;
- Ветеранський простір;
- Туристичний напрям;
- Видавничий центр;
- Експертна рада;
- Науково-методична рада;
- Молодіжна рада.
ЦІННОСТІ ІНСТИТУТУ
Інститут базується на принципах:
- поваги до носіїв традицій;
- автентичності;
- відкритості;
- міжкультурного діалогу;
- інклюзивності;
- екологічної свідомості;
- міжпоколінної передачі знань;
- цифрової доступності;
- культурної стійкості України.
МІЖНАРОДНИЙ ВИМІР
Інститут прагне:
- співпрацювати з міжнародними організаціями;
- брати участь у програмах ЮНЕСКО;
- представляти українську спадщину у світі;
- створювати міжнародні культурні партнерства;
- залучати грантові та інвестиційні ресурси.
КОНЦЕПТУАЛЬНЕ БАЧЕННЯ
Український інститут нематеріальної культурної спадщини — це не лише організація. Це:
- платформа живої пам’яті;
- простір передачі досвіду;
- центр культурної стійкості;
- сучасний архів української ідентичності;
- середовище народження нових культурних сенсів;
- міст між минулим, сучасним і майбутнім України.
У час війни та глобальних трансформацій Інститут покликаний стати місцем, де традиція не консервується, а продовжує жити, розвиватися і формувати майбутнє держави.